Ескадрон смерті “Біла стріла”
Вони без суду і слідства вбивають злочинців, не чекаючи, поки розгойдається система офіційного правосуддя. Не виключено, що секретні підрозділи – «ескадрони смерті», що складаються з самих кращих співробітників спецслужб є і в Росії ….
Хоча довгий час державам взагалі не були потрібні ніякі таємні каральні органи, бо абсолютно офіційно правителі могли розправлятися з неугодними без жодного суду і слідства.
Досить згадати, наприклад, російських опричників.Та все таки у нашій країні теж були власні «ескадрони смерті», лише називалися вони по-іншому. Наприклад, загадкова організація «Священна дружина», заснована в 1881 році після вбивства Олександра II.
Вона була створена Сергієм Вітте для боротьби з революціонерами-терористами і охорони Олександра III і членів імператорської сім’ї.
Як писав Вітте: «Потрібно створити таке співтовариство з людей безумовно порядних, які всякий раз, коли з боку анархістів робиться якесь замах чи підготовка до замаху на государя, відповідали б у відношенні анархістів тим же самим, тобто так само зрадницьки і зрадницькому їх вбивали б ».
І подібна організація була створена, щоправда, відомо про неї дуже мало, бо всі її учасники ретельно оберігали свої секрети. Відомо, що більшість її членів були офіцерами російської армії. Серед іншої діяльності «дружинники» дискредитували революціонерів в очах громадської думки – наприклад, видавали від їх імені газети, в яких писали явну брехню.
Треба сказати, що всі, хто був пов’язаний з «Священною дружиною», зробили прекрасну державну кар’єру (показово, що багато з них почали свій «зліт» саме в 1881 році). Серед «змовників навпаки» були: майбутній міністр шляхів сполучення і фінансів С.
Згідно з деякими джерелами, сам Петро Столипін почав свою блискучу кар’єру саме в «Священної дружини».
Таємні акції НКВС
Лев Троцький на смертному одрі після зустрічі з людьми Судоплатова
Через кілька років діяльність «Священної дружини» з невідомих причин припинилася, і з революціонерами боролися тільки офіційно.
Ця боротьба не увінчалася успіхом, у 1917 році в країні запанували диктатура пролетаріату і цілком узаконене вбивство практично без суду і слідства. Проте надалі, навіть у найсуворіші сталінські часи, все ж офіційно дотримувалися формальності суду і слідства. У розпал репресій, наприклад, влаштовувалися показові процеси, в яких «злочинці» визнавалися у всіх своїх злочинах.
Але таємниці НКВС давно вже стали притчею во язицех, і існує величезна кількість статей, книг, фільмів, з яких ми можемо дізнатися, як Сталін і його помічники вершили самосуд, знищуючи таємних і явних ворогів.
Тут можна навести тисячі прикладів, але ми обмежимося лише одним свідченням – словами генерал-лейтенанта МВС СРСР Павла Судоплатова, безпосереднього організатора і виконавця «неофіційних» вбивств: «Ліквідації Льва Троцького, Коновальця були продовженням кривавої громадянської війни, тільки вже за межами СРСР, бойовими акціями проти злих ворогів радянської держави. Подібні операції замислювалися політичним керівництвом країни і здійснювалися під його безпосереднім контролем ».
Кажуть, що подібні акції здійснювалися і після Сталіна, наприклад за часів Андропова.
«Біла стріла» як мрія про справедливість
Всі, хто пережив перебудову, пам’ятають про хвилю злочинів, що піднялася в Росії в кінці 1980-х. На початку 1990-х рр.. кількість злочинів і рівень беззаконня досягли максимуму. І саме тоді з’явилися наполегливі чутки про те, що в країні існує таємна організація під назвою «Біла стріла», в яку входять найдосвідченіші співробітники спецслужб.
Організація ця нещадно бореться зі світом криміналу, вбиваючи злочинців без суду і слідства.
Починаючи з 1993 року в країні за кілька років зникли без сліду або були вбиті безліч кримінальних лідерів, причому ці «злочини проти злочинців» так і не розкриті до цих пір. Невідомо, хто саме стояв за цими гучними справами, але факт: після прогриміли на всю Росію вбивств кримінальна обстановка в країні більш-менш нормалізувалася.
Треба сказати, що офіційне правосуддя мало чим могло допомогти в ізоляції від суспільства деяких кримінальних авторитетів, тому що формально вони залишалися чисті перед законом і діяли через посередників або підставних осіб. Так що версія про їх вбивства «ескадронами смерті» цілком логічна.Однак неможливо довести, чи існувала «Біла стріла» насправді або ж це всього лише легенда.
З іншого боку: якщо про дію якоїсь таємної організації стає відомо всім, значить, вона перестала бути секретною і більше не може ефективно виконувати свої функції …